Решите реакции a caco3 + ? = cacl2 + co2 + h2o; b ? + hno3 = nano3 + co2 + h2o; c ? + agno3 = cu( no3)2 + ag; d ? + ? = baso4 + nano3; e ? + ? = agbr + kno3; r ? + koh = fe(oh)3 + ?

A) caco3+2hcl=cacl2+co2+h2o
b) na2co3+2hno3=2nano3 +co2+h2o
c)cu+2agno3=cu(no3)2+2ag
d)na2so4+ba(no3)2=baso4+2nano3
e)kbr+agbr=agbr+kno3
r)fe(no3)2+3koh=fe(oh)3+3kno3
удачи

Атом – це електронейтральна частинка, що складається із позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів. Атом зберігає властивості хімічного елемента.

Центральною частинкою атома є позитивно заряджене ядро, в якому зосереджена основна його маса. Заряд ядра атома дорівнює порядковому номеру елемента в періодичній системі, а кількість електронів чисельно дорівнює заряду ядра.

Сучасні уявлення про будову атома ґрунтуються на теоретичних засадах квантової механіки та теорії ймовірностей.  

Частина простору навколо ядра, у якому знаходження електрона є найбільш ймовірним називається атомною орбіталлю. Сукупність атомних орбіталей одного енергетичного рівня утворює електронний шар (оболонку). Енергетичний стан електрона у атомі описується 4 квантовими числами: n, l, ml, ms.

Головне квантове число “n” – характеризує рівень енергії у полі ядра і відстань цього рівня від ядра. Співпадає з номером періоду, тобто енергетичного рівня. Приймає значення: n = 1,2,3

Побічне, орбітальне або азимутальне число “l” – визначає енергію енергетичного підрівня, характеризує форму орбіталі. Приймає значення від 0 до (n-1):

l = 0        1        2        3        4

       s        p        d        f        q

Магнітне квантове число “ml” – характеризує просторове розміщення орбіталей відносно магнітної осі атома. Приймає значення: від +1 через 0 до –1.

Спінове квантове число “ms” – характеризує рух електрона навколо власної осі. Воно має два значення: +1/2, -1/2 ↑.

Розміщення електронів на енергетичних рівнях і підрівнях називається електронною конфігурацією. Запис електронних конфігурацій здійснюють таким чином: вказують значення головного квантового числа, потім – літерами s, p, d, f – значення орбітального квантового числа, а зверху справа над літерою – число електронів на даному підрівні. Наприклад, запис 2р4 означає, що на другому енергетичному рівні на р-підрівні знаходиться чотири електрони. Послідовність заповнення електронами орбіталей різних енергетичних рівнів можна уявити наступним чином:

1 s2 2s2 2p6 3s2 Зр6 4s2 3d10 4р6 5s2 4d10 5p6 6s2 5d1 4f14 5d1+9 6p6 7s2 6d1 5f14 6d1+9.

Важливе значення мають валентні електрони, які приймають участь в утворенні хімічних зв'язків.

Валентними електронами можуть бути:

– s-електрони зовнішнього (останнього) рівня – для лужних та лужноземельних металів;

– s- і р-електрони останнього рівня, що заповнюється – для елементів головних підгруп І – VII груп;

– s-електрони останнього та d-електрони передостаннього енергетичного рівня, який заповнюється – для d-металів (елементів побічних підгруп І – VII груп).

Наприклад, для елемента з порядковим номером № 13 електронна формула якого 1s22s22p63s23р1, валентними є електрони зовнішнього рівня 3s23р1. Для елемента з порядковим номером № 26 електронну формула 1s22s22p63s23р64s23d6, валентними будуть 4s2 електрони останнього та 3d6 передостаннього.

За валентними електронами атома даного елемента, можна визначити:

1) період, в якому розміщений елемент – за найбільшим значенням головного квантового числа, наприклад, 5s24d2 – це елемент 5-го періоду;

2) групу (за сумарною кількістю валентних електронів);

3) родину елемента (s, р, d, f) – за тим рівнем, який заповнюється;

4) метал чи неметал – до металів належать всі s-елементи (крім Н, Не), d-, f-елементи та р1-елементи (ІІІ-А група, крім бору); до неметалів належать решта р-елементів; виділяють також металоїди – елементи, які за фізичними властивостями наближаються до металів, а за хімічними – до неметалів, так за класифікацією українського хіміка А.М. Голуба сюди належать елементи IV A – VI A-груп 5-6 періодів: Sn, Sb, Te, Pb, Bi, Po;

5) вищий ступінь окиснення – за номером групи або кількістю валентних електронів);

6) формулу вищого оксиду та гідроксиду, який йому відповідає, а також їх характер визначають за вищим ступенем окиснення:

Объяснение:

 Уважаемый   пользователь. Если  вы действительно  хотите  понять органическую  химию  вы  поступаете  правильно.  Но одним занятием  конечно, все  проблемы  Вы не решите.  Но любой  самый  долгий  путь начинается  с первого  шага.  Смелее,  вперед.

Чтобы  дать  название  органическому  соединению  нужно  найти саму  главную  цепь  и ее  пронумеровать.

Нумерацию  начинают  с той  стороны,  где  у молекулы  больше боковых   ответвлений  -  т. е.  слева  на  право.

          CH3   CH3

     1     I         I                               6

Н3С -  С   -   С   -  СН2 -  СН2  - СН3

           I         I

          CH3   CH3

Номера  обычно  ставят   над  атомами   углерода.  считаем  -  получается   6  атомов  углерода  в  главной   цепи.  Мне  сложнее  и  у меня  нет  верхнего  и  нижнего регистров,  поэтому  я пронумерую первый   и  последний  атомы  углерода  главной  цепи.

Далее  нужно  выучить   латинско-греческие  название  числительных

1 - моно               6- гекса

2 - ди                   7 - гепта

3- три                   8- окта

4 - тетра              9 - нона

5 - пента            10 дека

Итак  6  атомов  углерода   в  главной  цепи  дают  корень слова

                                   гекс

Далее  обращаем  внимание  на  саму  структурную  формулу -  есть  ли  здесь  двойные    или  тройные  связи   ( двойные =  ;  тройные ≡)

Таких  связей  нет  -  все  связи  одинарные  ( обозначины одним штрихом).   Раз  все  связи только  одинарные -  это  соединение относится  к  классу  алканов   суффикс  -ан  станет  окончанием   в названии  нашего  углеводорода   гексан

Теперь  разберемся  с боковыми  ответвления  у  молекулы  нашего гексана (см.  на  структурную  формулу)  таких  ответвлений  4:  по два  у   второго  и  третьего  атомов  цепи.  Все  ответвления цепи  одинаковые  - СН3

Теперь  вам  нужно  запомнить  название   основных  предельных  углеводородов  и  боковых  цепей (радикалов):

Гомологический ряд предельных углеводородов и их алкильных

радикалов

углеводород                     радикал

метан СН4                      –СН3 метил

этан С2Н6                        –С2Н5 этил

пропан С3Н8                   –С3Н7 пропил

бутан С4Н10                     –С4Н9 бутил

пентан С5Н12                   –С5Н11 амил

гексан С6Н14                    –С6Н13 гексил

гептан С7Н16                       –С7Н15 гептил

октан С8Н18                         –С8Н17 октил

нонан С9Н20                        –С9Н19 нонил

декан С10Н22                       –С10Н21 децил

Теперь,  зная,  что  в  составе  углевогорода  4 одинаковых  

метильных  радикала   даем  название  углеводороду. Положение  боковых  цепей  в  молекуле  указываем  цифрами;

     2,2,3,3 - тетраметилгексан

Название алкана, таким образом, имеет вид:

цифры – приставки (если необходимо)– алкилы – главная цепь –

суффикс «ан».    

                 2,2,3,3 - тетра метил гекс ан - суффикс

                  I                  I            I          I      

          цифры    приставка  алкил  корень слова

2 а)   CH3

    1    I 2   3           4         5         6

Н3С - С  - СН2  -  СН  -  СН2 -  СН3

          I                   I        

         CH3            CH2-CH3  

Находим  самую  длинную  цепь  Те же  6  атомов  углерода  - гексан

Боковые  ответвления   ( радикалы)  я  выделил  полужирным  шрифтом:   у  2-го  атома  углерода  - два метила   и  у 4-го  атома углерода  один  этил

    Название:  2,2-диметил-4-этилгексан

б)  Проверяйте  сами

                     C3H7

                      I

 Н3С - СH  - СН  -  СН  -  СН2 -  СН3

             I                  I

            CH3            CH3

 - в главной  цепи   сколько  атомов  углерода

 - боковые  радикалы  какие

 -  у  каких  атомов

Навзание  алкана:

Еще  разберем  один  пример  из  задания  3:

Н3С - С = СН  -  СН  -  СН2 -  СН3